безголосий

безголосий
-а, -е.
1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний.
2) перен. Беззвучний, тихий; німий.
3) перен. Безсловесний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "безголосий" в других словарях:

  • безголосий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безголосний — а, е. Те саме, що безголосий 2) …   Український тлумачний словник

  • безголосо — Присл. до безголосий 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • німий — 1) (який не говорить, позбавлений здатности говорити); безмовний, безсловесний, без язикий (в образно підсилювальній функції про людей і взагалі живі істоти); безголосий (який утратив голос) 2) див. тихий I, 2) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»