- безголосий
- -а, -е.1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний.2) перен. Беззвучний, тихий; німий.3) перен. Безсловесний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безголосий
Смотреть что такое "безголосий" в других словарях:
безголосий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безголосний — а, е. Те саме, що безголосий 2) … Український тлумачний словник
безголосо — Присл. до безголосий 1), 2) … Український тлумачний словник
німий — 1) (який не говорить, позбавлений здатности говорити); безмовний, безсловесний, без язикий (в образно підсилювальній функції про людей і взагалі живі істоти); безголосий (який утратив голос) 2) див. тихий I, 2) … Словник синонімів української мови
